Позначка: дієслово

Втрачати силу, інтенсивність, яскравість; поступово припинятися, зникати (про світло, вогонь, почуття, життя тощо).

Ставати менш помітним, виразним; блякнути, тьмяніти (про колір, блиск).

Про людину: втрачати життєві сили, енергію; слабшати, конати.

Про явища, процеси, діяльність: поступово припиняти існування, занепадати, згасати.

1. Увійти в історію, набути безсмертя, залишити по собі довгу пам’ять; увічнити себе.

2. (У рідкісному вживанні) Стати вічним, набути ознак вічності.

1. (розм.) Входити, вбігати, в’їжджати кудись з розгону, на швидкості.

2. (перен., розм.) Наполегливою працею, стараннями досягати певного стану або результату, часто після відставання; наздоганяти.

3. (перен., розм.) Сильно встрявати в якусь справу, діяльність; занурюватися.

1. Примушувати когось або щось швидко бігти, рухатися, переслідуючи або поганяючи; загнати в певне місце або стан швидким рухом.

2. Забивати, вколачувати щось (наприклад, цвях, кіл) у щось інше сильними ударами.

3. Розм. Викликати у когось певний стан, часто неприємний (злість, тугу, страх тощо); примусити переживати щось.

1. Надати чомусь статусу вічного, нескінченного існування; зробити таким, що триває вічно.

2. Увічнити, зробити безсмертним, прославити на довгі часи (про пам’ять, славу, образ тощо).

вгамуватися — дієслово, доконаного виду; стати спокійним, затихнути після сильного збудження, хвилювання, люті або тривоги; заспокоїтися.

1. Припинити, зупинити якусь діяльність, активність, процес або стан; заспокоїти, приборкати.

2. Зменшити, послабити інтенсивність прояву чогось (наприклад, почуттів, бажань, болю).

3. Задовольнити, усунути якусь потребу або прагнення (наприклад, спрагу, голод, цікавість).

1. Ставати спокійнішим, заспокоюватися після збудження, хвилювання, гніву тощо; переставати хвилюватися, тривожитися.

2. Послаблюватися, зменшуватися за силою, інтенсивністю (про явища, відчуття тощо).

1. Примушувати когось заспокоїтися, перестати хвилюватися, кричати, плакати тощо; заспокоювати, приборкувати.

2. Зменшувати силу, інтенсивність, активність чогось (наприклад, біль, спрагу, почуття, вогонь); пом’якшувати, стримувати.

3. Робити менш гострим, помірковувати, стримувати (наприклад, апетит, бажання, пристрасті).