Позначка: дієслово

  • латувати

    1. Покривати тонким шаром латуні (сплаву міді з цинком) металеві вироби для надання їм декоративного вигляду, поліпшення антикорозійних властивостей або з іншими технічними цілями.

    2. (у техніці) З’єднувати металеві деталі за допомогою паяння, використовуючи як припій латунь або інші мідні сплави.

  • латуватися

    1. (у техніці) Покривати тонким шаром латуні металеві вироби або їх частини для захисту від корозії, поліпшення зовнішнього вигляду або отримання певних технічних властивостей.

    2. (переносно, розм.) Намагатися виправдатися, знаходити виправдання для своїх помилок або вчинків; викручуватися.

  • латунювати

    1. Покривати поверхню металевого виробу тонким шаром латуні для захисту від корозії, поліпшення зовнішнього вигляду або технічних потреб.

    2. (у техніці) З’єднувати металеві деталі за допомогою паяння латунним припоєм.

  • латунюватися

    1. Покриватися тонким шаром латуні, зазнавати латунювання.

    2. (у переносному значенні) Набувати блиску, зовнішньої привабливості, але без глибини або суттєвої цінності; виглядати показно, пишно.

  • лаштувати

    1. Готувати, приготувати щось до певної мети, робити необхідні пристосування, розташовувати в потрібному порядку.

    2. Організовувати, влаштовувати якусь подію, заходитися для здійснення чогось.

    3. (Розм.) Налаштовувати, регулювати механізм або пристрій.

  • лісируватися

    1. (у мистецтві) покриватися тонким шаром прозорої фарби для надання поверхні певного відтінку або глибини кольору, особливо в живописі чи лакуванні.

    2. (переносно) набувати певного відтінку, легкого забарвлення, просвічувати крізь щось (про колір, світло тощо).

  • летіти

    1. Швидко рухатися повітрям за допомогою крил або інших пристроїв (про птахів, комах, літальні апарати тощо).

    2. Швидко рухатися, переміщатися в повітрі або у відкритому просторі (про предмети, явища).

    3. Перен. Швидко рухатися, їхати або падати з великою швидкістю.

    4. Перен. Про час, події тощо: минати, проходити дуже швидко, непомітно.

    5. Перен. Бути знесеним, відірваним сильним поривом вітру або повітряним потоком.

    6. Розм. Дуже поспішати, квапитися кудись.

    7. Розм. Швидко падати, злітати з чогось (наприклад, зі сходів).

    8. Розм. Раптово втрачати посаду, місце; бути звільненим.

  • летітися

    1. (розм.) Відчувати сильний порив, бажання чогось, прагнути до чогось з усієї сили; мчати, спішити кудись з ентузіазмом.

    2. (перен., розм.) Про думки, погляди тощо: спрямовуватися, звертатися до когось або чогось мимоволі, з великою інтенсивністю.

  • летячи

    1. Дієприслівник теперішнього часу від дієслова «летіти», що означає переміщення в повітрі за допомогою крил або інших пристроїв, рух у повітрі з великою швидкістю або перебування в стані такого руху.

    2. (У переносному значенні) Швидко рухаючись, пересуваючись по поверхні або в просторі; дуже швидко, стрімко.

    3. (У переносному значенні) Минаючи, проходячи дуже швидко (про час, події).

  • лескотатися

    Лескотатися — діалетне, рідковживане дієслово, що означає: 1. Легко торкатися чогось, зачіпати, чіплятися, злегка чіпати.

    Лескотатися — 2. (переносно) Вступати у взаємини, контакт з кимось або чимось, часто з відтінком обережності або небажання глибоко занурюватися.