Позначка: іменник

1. Гнучка, зазвичай бавовняна нитка, шнурок або фітіль, що просочується горючою рідиною (наприклад, гасом, олією) і слугує для горіння та освітлення в примітивних світильниках (каганцях, лампадах).

2. (у техніці) Центральна частина свічки запалювання в двигуні внутрішнього згоряння, через яку подається високовольтний електричний розряд для підпалу паливної суміші.

1. (діал.) Гнот, ґніт — пасмо ниток, шнур або скручений шматок тканини, який просочують жиром або олією та використовують для освітлення в лампі, ліхтарі або свічці.

2. (переносно, розм.) Про дуже худу, виснажену людину.

1. (історичне) Назва однієї з груп давньогерманських племен, що мешкали в перших століттях нашої ери на території сучасної України, зокрема в Криму та степах Північного Причорномор’я; готи.

2. (переносне, рідковживане) Позначення готів як носіїв певної середньовічної культури, що вплинула на формування інших народів.

1. (геол.) Мінерал класу оксидів та гідроксидів, гідроксид заліза (FeOOH), що зустрічається у вигляді голчастих або призматичних кристалів, часто у складі бурого залізняка; важлива руда для видобутку заліза.

2. (розм.) Застаріла або жартівлива назва звичайної олівцевої гумки для стирання, виготовленої з натурального каучуку, який у XIX столітті отримували з соку дерев гевеї (гумігут).

1. Технічний термін у поліграфії та комп’ютерній верстці: одиничний елемент зображення (найменша його частина), що має певну яскравість і колір; точка, з якої формується растрове зображення на екрані, друкованій формі чи відбитку.

2. У розмовній мові — те саме, що й піксель (основна одиниця цифрового зображення).

Ґзівка — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

Ґирлиґа — власна назва великого дзвону на дзвіниці Софійського собору в Києві, відлитого 1705 року майстром Федором Моториною; один із символів міста.

Ґирлиґа — власна назва великого дзвону на дзвіниці Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, відлитого 1719 року майстром Іваном Моториним.

Ґирлиґа (переносно, розмовне) — дуже великий дзвін або гучний, дзвінкий голос.

1. Прибуткова справа, вигідна угода або комерційна операція, часто з відтінком корисливості, авантюризму або сумнівної чесності.

2. (переносно) Справа, підприємство, задум, який розглядається з точки зору власної вигоди або матеріального інтересу.

1. Людина, яка займається спекулятивними, сумнівними або нечесними комерційними операціями з метою швидкого збагачення; ділок, спекулянт.

2. (Переносно) Людина, яка прагне витягти особисту вигоду з будь-якої справи, ситуації; користолюбець, пройдисвіт.

1. Діяльність, спрямована на отримання прибутку шляхом спекулятивних, несумлінних або нечесних операцій; корисливе підприємництво, що ґрунтується на використанні афер чи обману.

2. Здібність, хист до укладання вигідних, часто сумнівних з моральної точки зору, угод; комерційна кмітливість, що переходить у безпринципність.