Позначка: іменник

Амілопектин є одним із основних полісахаридів, що разом з амілозою утворює крохмаль.

Його характерною властивістю є реакція з розчином йоду, внаслідок чого сполука набуває синього кольору.

Речовина практично не розчиняється у воді кімнатної температури.

При взаємодії з окропом вона набухає і формує в’язку, клейку масу, яка становить основу клейстеру.

Завдяки цим якостям амілопектин знайшов застосування як клейова основа, а також використовується у виробництві харчових продуктів.

Див. визначення слова “амілопласти”.

Амілопласти — це один із видів лейкопластів, безбарвних пластид. Ці внутрішньоклітинні структури рослин відповідають за утворення та запасання крохмалю. Місцем їх формування є тканини таких органів, як кореневища, корені, бульби та насіння.

Медичний стан, при якому міміка обличчя значно зменшується або повністю зникає; цей симптом часто виникає внаслідок певних хвороб нервової системи.

Порушення, що викликане нервовими розладами, в результаті якого людина втрачає здатність адекватно виражати свої думки та емоції за допомогою виразів обличчя і рухів.

Дивись статтю «амі́ни».

Аміназин — це фармацевтичний засіб, який використовують для лікування розладів нервової системи та психічних хвороб. Він також підсилює ефект снодійних, наркотичних препаратів і численних анальгетиків. За своєю формою це білий або з жовтуватим відтінком порошок, що добре розчиняється у воді, спирті та хлороформі. Препарат вводять внутрішньом’язово або внутрішньовенно.

Аміни — це органічні сполуки, що містять азот і походять від аміаку. Вони утворюються, коли один або кілька атомів водню в молекулі аміаку заміщуються на вуглеводневі радикали.

Згідно з будовою своїх молекул, аміни вважаються похідними речовинами від аміаку (Заг. хімія, 1955, с. 439).

Це атом азоту, що перебуває у від’ємних ступенях окиснення та входить до складу таких сполук, як органічні й неорганічні аміни, аміди, іміни, іміди та нітриди.

Цим терміном також позначають амінний азот, зокрема той, що є складовою частиною амінокислот у досліджуваному субстраті.

Підвищена концентрація аміноазоту в людській крові та сечі свідчить про патологію, а саме — про порушення здатності печінки утворювати сечовину.

Амінопептид — це білковий гідролізат, отриманий із цільної крові великої рогатої худоби, фібринових згустків або сухого альбуміну. Він застосовується для корекції дефіциту білків при станах, що потребують посиленого білкового харчування та відновлення нормального білкового спектру крові. Цей засіб має неспецифічну стимулюючу активність, покращує еритропоез і виявляє протитоксичні властивості. Його можна призначати при бронхопневмоніях, диспепсіях, а також використовувати в якості кровозамінника.

Крім того, цей препарат застосовується в мікробіології для виготовлення поживних середовищ.

Докладне пояснення цього терміна наведено в статті “амінопласти”.