Позначка: іменник

Астролабон — власна назва давньогрецького астрономічного інструмента, попередника середньовічного астролябія, який використовувався для вимірювання кутів на небосхилі, визначення положення зірок та розв’язання астрономічних задач.

Астролабон — історична назва плоского астрономічного приладу, описаного Клавдієм Птолемеєм у другому столітті нашої ери, що складався з диска з нанесеними кільцями та обертовим візиром для спостережень.

Астролон — власна назва штучного хімічного елемента з атомним номером 85, який був отриманий у 1940 році американськими фізиками Дейлом Корсоном, Кеннетом Маккензі та Еміліо Сегре; пізніше цей елемент отримав назву астат.

1. Властивість космічних тіл (зокрема планет, зірок) мати магнітне поле та сукупність фізичних явищ, пов’язаних із цим полем.

2. Розділ астрофізики, що вивчає походження, структуру та властивості магнітних полів у космічних об’єктах і середовищах.

Астрометр — прилад для вимірювання кутових відстаней між зорями на небесній сфері та їх координат.

1. (астрон.) Найбільша одиниця довжини, що дорівнює середній відстані від Землі до Сонця (приблизно 149,6 мільйона кілометрів); застосовується в астрономії для вимірювання відстаней у межах Сонячної системи та між зорями; астрономічна одиниця.

2. (косм.) Назва серії французьких наукових супутників, запущених у 1975–2009 роках для дослідження космічного простору, зокрема ультрафіолетового та рентгенівського випромінювання.

Астронавігація — це спосіб визначення місцеположення та курсу руху транспортного засобу (корабля, літака, космічного апарата) у просторі за допомогою спостереження небесних світил (Сонця, Місяця, планет, зірок) та обчислення координат.

Астронавігація — розділ навігації, що вивчає теоретичні основи та практичні методи орієнтування за небесними тілами.

Асоціула — власна назва роду грибів родини асоціулових (Asciolaceae), які характеризуються кулястими або грушоподібними плодовими тілами (апотеціями), що розвиваються під землею або на її поверхні, часто в симбіозі з корінням дерев.

Асоціула — застаріла наукова назва (синонім) для роду грибів, який у сучасній мікологічній таксономії частіше називається *Genea* або належить до родини Pyronemataceae.

1. Власна назва міжнародної громадської організації, заснованої в Україні у 1991 році, яка об’єднує професійних перекладачів, лінгвістів, філологів та видавництва з метою розвитку перекладацької справи, підвищення кваліфікації фахівців та захисту їхніх прав.

2. Застаріла назва товариства, спілки або об’єднання (від фр. association), що вживалася в українській мові на початку XX століття.

Аспазія — власна назва, історичне ім’я відомої давньогрецької гетери, дружини афінського політика та стратега Перикла, славилася своєю мудрістю, красою та видатним красномовством.

Аспазія — медичний термін, рідковживана назва для порушення мовлення, що виникає внаслідок ураження певних ділянок кори головного мозку; загальновживаним синонімом є термін “афазія”.

Аспарагіназа — фермент класу гідролаз, який каталізує розщеплення амінокислоти аспарагіну на аспарагінову кислоту та аміак; застосовується як протипухлинний лікарський засіб при гострому лімфобластному лейкозі.