Позначка: іменник

1. Легка, напівпрозора лляна або бавовняна тканина полотняного переплетення з тонко крученої пряжі, що використовується для пошиття білизни, літнього одягу, носових хусток тощо.

2. (переносне значення) Про щось дуже ніжне, тонке, прозоре, наче зроблене з батисту.

1. Спеціальний глибоководний апарат для дослідження надглибин, що має міцну сферичну гондолу для екіпажу та обладнання та легкий корпус, заповнений рідиною, менш щільною за воду (зазвичай гасом), для забезпечення плавучості.

Батисит — рідкісний мінерал, гідроксид-силікат барію та титану шаруватої будови, який належить до групи астрофіліту; кристалізується в моноклінній сингонії, утворює пластинчасті кристали жовтого, бурого або червонуватого кольору.

Батиреон — у давньогрецькій архітектурі: внутрішній простір храму, святилище, де знаходився культовий образ божества (статуя), доступне лише для жерців.

Батиреон — у сучасній термінології (рідко): спеціальне приміщення або резервуар для проведення глибоководних дослідів або технічних робіт під тиском.

1. У тюркських народів: почесне звання воїна-героя, богатиря, а також сама людина, що має таке звання.

2. У казахів, киргизів та деяких інших народів: старійшина, голова роду, общини; шанована, впливова людина.

3. Переносно: міцний, кремезний чоловік; могутній, сильний чоловік.

Спеціальний гідрологічний прилад для вимірювання глибини водойм (морів, океанів, озер) за допомогою визначення тиску стовпа води.

Батипное — власна назва глибоководного батискафа, створеного швейцарським дослідником Огюстом Пікаром, на якому в 1960 році було вперше в історії досягнуто найглибшої точки Світового океану (Маріанської западини).

1. Спеціальний глибоководний апарат для наукових досліджень, що має форму кулі та спускається з судна на тросі, забезпечуючи спостереження через кварцові ілюмінатори.

2. Назва першого у світі батискафа, створеного швейцарським вченим Огюстом Пікаром у 1948 році, який застосовував принцип поплавця з бензином для забезпечення плавучості.

Батипелагіаль — зоогеографічна область Світового океану, що охоплює глибоководні ділянки (батіаль) над материковим схилом і окремі підводні підняття (гори, хребти) у відкритому океані (пелагіаль), де організми мешкають у товщі води.

Батипелагіаль — екологічна зона морських глибин, що поєднує характеристики батіальної (глибоководної біля дна) та пелагіальної (товщі води) зон; проміжний шар океанічної води приблизно від 200 до 3000 метрів глибини.

1. Розділ гідрології та океанографії, що вивчає рельєф дна водойм (океанів, морів, озер, річок), а також методи його вимірювання та картографування.

2. Сукупність методів і технічних засобів для вимірювання глибин водойм і зйомки рельєфу їхнього дна.