Позначка: іменник

  • діверів

    Діверів — форма родового відмінка множини від власної назви “Дівери”, що позначає представників давньої слов’янської племінної групи, яка мешкала в басейні річки Горинь.

    Діверів — форма родового відмінка множини від прізвища “Дівер”, що вказує на належність, походження або відношення до осіб з таким прізвищем (наприклад, родина Діверів).

  • карпогон

    1. Жіночий репродуктивний орган (гаметангій) у деяких червоних водоростей (Rhodophyta), що має форму кувшина або пляшечки, в якому розвивається нерухома жіноча гамета (карпогонія).

    2. У ботанічній термінології — загальна назва для жіночого гаметангія та карпогонії разом у червоних водоростей.

  • діверко

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що може мати топонімічні корені або походити від діалектного варіанту особового імені.

    2. У мовленні може вживатися як власна назва (найменування) об’єкта, населеного пункту, місцевості або як прізвисько.

  • діверка

    1. Розмовна назва диверсійної групи або диверсійного підрозділу, що діє в тилу противника.

    2. Розмовне позначення диверсійної операції, акції або завдання.

  • карпинськиїт

    Карпинськиїт — рідкісний мінерал, водний силікат цинку та алюмінію, названий на честь радянського геолога Л. В. Карпинського. Хімічна формула: (Zn,Al)₃Si₂O₅(OH)₄. Кристалізується в моноклінній сингонії, утворює дрібні пластинчасті кристали або масивні агрегати.

  • дівер

    1. Чоловік, який є братом чоловіка (шурина) або братом дружини (свояк).

    2. У західних областях України — зять, чоловік сестри.

  • карпелізація

    1. Власна назва технологічного процесу виробництва залізобетонних виробів, розробленого радянським інженером М. Я. Карпелем, при якому попередньо напружена арматура закріплюється в бетоні завдяки їхній взаємній адгезії (зчепленню) без використання спеціальних анкерних пристроїв.

    2. (У техніці) Загальна назва методів створення попередньо напруженого залізобетону, заснованих на використанні сил зчеплення між бетоном та арматурою.

  • діваха

    1. (заст., діал.) Дівчина, дівчисько, часто з відтінком зневажливого або жартівливого ставлення.

    2. (діал.) Велика, незграбна дівчина; діваха.

    3. (у фольклорі, поезії) Молода дівчина, красуня; вживається часто з ліричним або пестливим відтінком.

  • карпела

    1. (діал.) Те саме, що карпель — невеликий гачок для ловлі риби, який прив’язується до волосі.

    2. (діал.) Дрібна риба, дріб’язок; іноді вживається як зневажлива назва риби взагалі.

  • дівася

    1. (міфол.) У давньогрецькій міфології — одна з німф, дочок Зевса та Феміди, які уособлювали чесноти та втілювали різні аспекти людської поведінки; часто згадується в числі трьох: Евномія (благозаконність), Діке (справедливість) та Ейрена (мир).

    2. (астрон.) Неофіційна, народна назва планети Венера, коли вона з’являється як вечірня зірка; зазвичай вживається в поетичній мові.