Словник Української
Асертивність — це якість особистості, що полягає в самостійності та незалежності від сторонніх думок і тиску. Вона проявляється у вмінні керувати своїми вчинками, аргументовано підтримувати власну позицію, дотримуючись при цьому етичних норм і прав оточуючих.
Також ця риса включає збалансовану реакцію на зауваження та готовність чітко відмовляти (собі чи іншим), коли ситуація того потребує. Завдяки асертивності поведінка людини стає адаптивною, різнобічною та гнучкою.
Історичний термін, що позначав засідателя (члена) таких установ, як казенна палата, військовий суд тощо. У народній творчості згадується, наприклад, у контексті переслідувань: “Асесори, ісправники За мною ганяють, — Більше ж вони людей убили. Як я гріхів маю!” (Народна лірика, 1956). Також на цю посаду в 1777 році був прийнятий О. Радищев, який обійняв місце асесора в комерц-колегії (Вісник АН, 1949).
Окремим різновидом був колезький асесор — це цивільний чин восьмого класу за табеллю про ранги в Російській імперії до революції. Зокрема, у віці двадцяти восьми років цей чин отримав письменник Микола Гоголь (Полтава, “Дитинство Гоголя”, 1954).
У германо-скандинавській міфології існує два основні роди божеств: Аси та Вани. Аси становлять один з цих божественних кланів, тоді як іншим є Вани. Колись між давнішими Ванами та молодшими Асами спалахнула війна, яка завершилася укладенням миру. Ця угода закріпила провідну роль Асів. Для зміцнення миру обидва роди обмінялися заручниками: деякі Аси оселилися серед Ванів, а частина богів з роду Ванів перебралася жити до Асгарду. Сфера впливу Асів — це перш за все влада й бойові дії, на відміну від Ванів, які уособлюють родючість та землеробство.
АС — розмовне позначення льотчика-винищувача, що володіє видатною майстерністю пілотування та ведення повітряного бою. Як приклад використання: «Льотчик кріпкий був. Ас!» (Вишня, І, 1956, 256).
Асигнація — історична назва паперових грошових знаків, що перебували в обігу в Російській імперії з 1769 по 1843 рік.
Ці банкноти, наприклад, згадуються в художній літературі: героїня відкрила скриню та дістала вісім сотень карбованців саме асигнаціями.
Наприкінці правління імператриці Катерини II кількість таких паперових грошей в обігу значно зросла; їх можна було обміняти на монети за офіційно встановленим курсом.
У розмовній мові минулих часів це слово також вживалося для позначення будь-якого паперового грошового знака.
1. Процес або дія за значенням дієслова «асигнувати».
2. Кошти, призначені для певних цілей або потреб. Наприклад, бюджетні кошти на медицину та спорт щороку збільшуються (за матеріалами газети «Радянська Україна», 1961).
Асидол — це темно-бура масляниста рідина, яка не розчиняється у воді, має різкий специфічний запах і є сумішшю нафтенових кислот. Її виробляють шляхом обробки сірчаною кислотою відходів, що виникають під час лужного очищення нафтових дистилятів (гасових, солярових, масляних). Цю речовину застосовують як антисептик (зокрема для деревини), емульгатор, розчинник тощо.
Також асидолом називають рідину, призначену для чищення до блиску різних металевих предметів: музичних інструментів, армійських ґудзиків і пряжок, корабельного спорядження та іншого.
В англійському середньовіччі це поняття позначало окремі королівські акти, загальні постанови й укази, а також спеціальні тиски позовів та судових засідань, що проводилися з виїздом на місце.
У Франції того ж періоду так називали розпорядження, видані впливовими феодалами (сеньйорами).
В епоху Середньовіччя в низці держав під цим терміном розуміли кодифіковані збірники законодавства. У нинішніх Англії та Франції він означає виїзні сесії судових органів.
Асиндетон — це стилістична фігура, що полягає в навмисному пропуску сполучників між однорідними членами речення або частинами тексту, завдяки чому мова набуває більшої динаміки, енергійності та лаконічності.
Асинергія — це медичний термін, що означає порушення координації м’язових груп під час виконання складних рухів, яке може бути частковим або повним. Воно характеризується нездатністю об’єднати окремі моторні компоненти в єдину цілісну дію. Цей симптом зазвичай виникає при ураженнях мозочка.
У медицині це стан, коли різні системи, органи або їх функції розвиваються з різною швидкістю, тобто один випереджає, а інший відстає.
Загальне значення — це порушення часової узгодженості між подіями або процесами.