Позначка: іменник

Ломасома — власна назва вигаданої планети з науково-фантастичного циклу творів українського письменника Володимира Владка, відома за романом “Аргонавти Всесвіту” (1935), де її населяють розумні рослинні істоти.

Ломасома — у творчості Володимира Владка: розумна рослинна істота, представник гуманоїдної раси з планети Ломасома, що володіє комунікацією за допомогою квітучих органів та здатна до симбіозу з іншими формами життя.

1. Рідкісне захворювання, що характеризується раптовими та сильними судомами м’язів, переважно в кінцівках; клонічні судоми.

2. (у значенні власної назви, заст.) Розмовна назва хореї (нервового захворювання, що проявляється мимовільними різкими рухами).

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області.

1. Кредитна установа, яка надає позики під заставу рухомого майна (коштовностей, побутової техніки, інструментів тощо) на певний термін із наступною можливістю викупу заставленого предмета клієнтом.

2. Приміщення або будівля, де розташована така кредитна установа.

1. Картковий стіл спеціальної конструкції з трьома сторонами, призначений для гри в ломбер (преферанс, віст тощо), часто з виїмками для фішок і підсвічуванням.

2. Назва старовинної карткової гри для трьох гравців, популярної в Європі у XVII–XIX століттях, попередниці таких ігор, як преферанс та віст.

3. Рідкий сорт чорнила коричневого кольору, що використовувався для письма та малювання.

1. Антропологічна кримінологічна теорія, розроблена Чезаре Ломброзо, яка пояснює злочинність вродженими біологічними та фізіологічними ознаками людини (наприклад, будовою черепа), розглядаючи злочинця як особливий дегенеративний антропологічний тип.

2. Переносно: спрощений, механістичний підхід до оцінки особистості, що ґрунтується лише на зовнішніх ознаках або стереотипах, за аналогією з методами оригінальної теорії Ломброзо.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі.

2. Власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, одна з вершин хребта Синяк у Закарпатті.

3. (діал., заст.) Те саме, що ломик — невеликий лом, залізна палиця з загнутим гострим кінцем для розколювання чогось твердого (наприклад, льоду, каменю).

1. (діал.) Товста, важка палиця, кийок, часто з потовщенням на кінці, який використовується як знаряддя для удару або опори.

2. (перен., розм. про людину) Неповоротка, незграбна, важка на підйом людина.

3. (перен., розм.) Важка, нудна, клопітка справа.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “лом”: невеликий лом, ручний інструмент у вигляді металевого стрижня з загостреним або сплющеним кінцем для розколювання, вайлування чогось.

2. Розм. Про людину, яка має тенденцію ламати, псувати речі або порушувати встановлений порядок.

3. Діал. (перев. у множині “ломики”) Кістки, суглоби (частіше в контексті відчуття болю в них, напр. “ломики крутить”).

1. Військове укріплення у вигляді невеликого земляного валу або окопу для розміщення гармат, кулеметів або стрільців; стрілецький окоп, бруствер.

2. (застаріле) Підставка, дерев’яна або металева конструкція для встановлення, кріплення або зберігання чого-небудь (наприклад, знаряда, інструменту, вантажу).

3. (спеціальне) В архітектурі та будівництві — горизонтальна або похила опорна конструкція (постамент, підкладка) для встановлення будівельних конструкцій, обладнання або предметів.