Словник Української
1. Застарілий варіант написання слова “алгоритм” — точного набору інструкцій або правил для виконання певного обчислення або розв’язання задачі за скінченну кількість кроків.
2. У математиці та інформатиці — те саме, що алгоритм: система формальних правил, що однозначно визначає процес перетворення вихідних даних у результат.
1. Мінерал, різновид уранової смолки (настурану), що містить значну кількість рідкісноземельних елементів; названий за родовищем Алдан у Сибіру.
2. У фантастичній літературі та іграх — вигаданий надтвердий матеріал, кристал або сплав, що часто володіє особливими магічними або технологічними властивостями.
Алдеаменту — власна назва села в Португалії, у складі округу Браганса, Португалія.
Алдрей — власна назва, що може стосуватися особи (чоловіче ім’я, прізвище або псевдонім) або географічного об’єкта (наприклад, невеликого населеного пункту, місцевості).
Алебастет — власна назва села в Україні, що входить до складу Білокуракинської селищної громади Сватівського району Луганської області.
Алейрометр — прилад для визначення якості борошна шляхом вимірювання його клейковини та ступеня її розтяжності.
1. Дорогоцінний каміння, різновид мінералу хризоберилу, що змінює колір залежно від освітлення: за природного світла має синьо-зелений або темно-синьо-зелений відтінок, а за штучного (наприклад, електричного) — червоно-фіолетовий, малиновий або пурпуровий.
2. Штучно вирощений корунд (синтетичний аналог), що імітує колірну зміну природного александриту, але має інші фізичні властивості; широко використовується в ювелірній справі.
Алексин — власна назва міста в Росії, адміністративного центру Алексинського району Тульської області, розташованого на обох берегах річки Оки.
Алексин — білковий компонент сироватки крові, що належить до системи комплементу та має властивість лізувати (руйнувати) чужорідні клітини, зокрема бактерії; термін застарілий, у сучасній імунології замінений поняттям “комплемент”.
Алектріомахія — давньогрецька забава або спортивне змагання, що полягало в боях півнів; півнячі бої.
1. У давньогрецькій міфології — золотий півень, якого бог Гефест подарував Приаму, батькові Трояндара, для охорони його сина Троїла.
2. У сучасній науковій термінології (зоологія, палеонтологія) — рід викопних птахів ряду куроподібних (Galliformes), що існував в олігоцені та міоцені.