Позначка: іменник

Алейрометр — прилад для визначення якості борошна шляхом вимірювання його клейковини та ступеня її розтяжності.

1. Дорогоцінний каміння, різновид мінералу хризоберилу, що змінює колір залежно від освітлення: за природного світла має синьо-зелений або темно-синьо-зелений відтінок, а за штучного (наприклад, електричного) — червоно-фіолетовий, малиновий або пурпуровий.

2. Штучно вирощений корунд (синтетичний аналог), що імітує колірну зміну природного александриту, але має інші фізичні властивості; широко використовується в ювелірній справі.

Алексин — власна назва міста в Росії, адміністративного центру Алексинського району Тульської області, розташованого на обох берегах річки Оки.

Алексин — білковий компонент сироватки крові, що належить до системи комплементу та має властивість лізувати (руйнувати) чужорідні клітини, зокрема бактерії; термін застарілий, у сучасній імунології замінений поняттям “комплемент”.

Алектріомахія — давньогрецька забава або спортивне змагання, що полягало в боях півнів; півнячі бої.

1. У давньогрецькій міфології — золотий півень, якого бог Гефест подарував Приаму, батькові Трояндара, для охорони його сина Троїла.

2. У сучасній науковій термінології (зоологія, палеонтологія) — рід викопних птахів ряду куроподібних (Galliformes), що існував в олігоцені та міоцені.

Алелагонія — у біології: тип симбіотичних взаємин між організмами, при якому один вид отримує користь, не завдаючи шкоди іншому (нейтралізм) або коли взаємодія має характер тимчасового чи випадкового співіснування.

Алелагонія — у соціології та психології: форма міжособистісних або міжгрупових стосунків, заснована на мирному співіснуванні без тісного співробітництва чи прямої конкуренції.

1. Різні форми одного й того самого гена, що розташовані в однакових ділянках (локусах) гомологічних хромосом і визначають альтернативні варіанти розвитку однієї й тієї самої ознаки.

2. Один із варіантів (форм) гена, що може існувати в популяції та впливати на прояв певної спадкової ознаки.

1. У генетиці: різні форми одного й того самого гена, що розташовані в однакових локусах гомологічних хромосом і визначають альтернативні варіанти розвитку однієї й тієї самої ознаки.

2. У мовознавстві (заст.): варіанти морфеми, що мають однакове значення та функцію, але різну фонетичну форму, вибір якої залежить від оточення в слові (наприклад, різні закінчення відмінків однієї відміни).

1. У генетиці: різновид одного й того самого гена, що визначає альтернативні форми ознаки та займає однакове положення в гомологічних хромосомах.

2. У мовознавстві: варіант морфеми, що має ту саму функцію та значення, але відрізняється фонетичною формою в залежності від оточення (наприклад, різні закінчення відмінків однієї відміни).

1. Старогрецька посудина з алебастру, яка використовувалася для зберігання ароматних олій, парфумів або косметичних мазей; мала видовжену форму, вузьку шийку та часто була без ручок.

2. У мистецтві та археології — термін для позначення характерної форми давньогрецького алебастрону як виду вази або флакону.