Позначка: іменник

1. Жінка або дівчина, яка народилася та живе на Аравійському півострові або походить з цього регіону; представниця арабських народів, що населяють Аравію.

2. Представниця стародавніх семітських племен, що історично населяли Аравійський півострів.

1. Жителька або уродженка Арагону — історичної області та автономної спільноти на північному сході Іспанії.

2. Представниця арагонської національності або етнічної групи.

3. Назва сорту винограду, що походить з Іспанії, а також вина, виготовленого з нього; синонімічна назва — сорту винограду «гренаш».

4. Назва народного танцю арагонців, що виконується в швидкому темпі, або музики до такого танцю.

1. Прибічник або послідовник політики російського державного діяча графа Олексія Аракчєєва, що характеризувалася жорстокою військовою дисципліною, муштрою, створенням військових поселень та загальним реакційним курсом у внутрішній політиці Російської імперії в першій чверті XIX століття.

2. У переносному значенні — жорстокий і бездушний службовець, чиновник або начальник, який вимагає сліпого підпорядкування, дотримання формальностей і застосовує суворі, часто невиправдані, заходи щодо підлеглих.

1. Ботанічна родина квіткових рослин порядку аралієцвітих (Araliales), до якої належать переважно тропічні та субтропічні дерева, кущі та ліани, рідше трав’янисті рослини; представники родини часто мають великі складні листки та дрібні квітки, зібрані в суцвіття-зонтики або волоті (наприклад, аралія, плющ, женьшень, шеффлера).

2. Розмовна назва рослин роду Аралія (Aralia), що входять до цієї родини, які часто вирощують як декоративні через їхні великі прикрашані листки.

Аралкілування — власна назва історичного процесу масового засолення та осушення території навколо Аральського моря в Середній Азії, спричиненого інтенсивним відведенням води з річок Амудар’я та Сирдар’я для зрошення сільськогосподарських угідь, що призвело до катастрофічного скорочення площі моря та формування нової пустелі Аралкум.

Аралкілування — у переносному значенні: символ масштабної екологічної катастрофи, спричиненої необґрунтованим втручанням людини в природні процеси, що призводить до незворотних змін у довкіллі.

1. (географія) Річка в Туреччині та Вірменії, ліва притока Кури, що протікає також по кордону Туреччини з Вірменією, Азербайджаном та Іраном; відома в античних джерелах як Аракс.

2. (історична географія) Історична назва річки Волга в середній течії, що вживалася в деяких давніх джерелах.

Арафія — у мусульманській міфології: тонка стіна або огорожа, що відділяє рай від пекла; символічний кордон між світом живих і світом мертвих, а також місце, де перебувають душі тих, хто не заслужив ні раю, ні пекла.

Арафія — у суфійській філософії та літературі: стан духовного пошуку, невизначеності або проміжного існування, подолавши який, людина може досягти вищого пізнання.

Арахіден — у давньогрецькій міфології: один з титанів, син Урана (Неба) та Геї (Землі), брат Кроноса, Океана, Гіперіона та інших.

Арахіден — у хімії та біохімії: рідкісний термін для позначення ненасиченої жирної кислоти, похідної арахідонової кислоти, або іноді як синонім самої арахідонової кислоти (ейкозатетраєнової кислоти).

1. (зоологія) Стан, властивий арахнідам (павукоподібним), що характеризується наявністю чотирьох пар ходильних ніг, відсутністю вусиків та антен, а також поділом тіла на головогруди та черевце (у більшості видів).

2. (палеонтологія, рідко) Припущення або концепція про походження певних груп тварин (наприклад, мечехвостів) від спільних з павукоподібними предків.

1. Загальна назва захворювань тварин, збудниками яких є павукоподібні (кліщі, павуки та інші представники класу Arachnida).

2. У вузькому значенні — інвазійна хвороба бджіл, викликана паразитуванням у трахеях кліща виду Acarapis woodi.