Позначка: іменник

  • ареактивність

    1. (у психології, медицині) Властивість або стан організму, нервової системи, при якому відсутня або значно знижена здатність реагувати на зовнішні подразники; відсутність реактивності.

    2. (у техніці, фізиці) Властивість матеріалу, системи або середовища не вступати в хімічні або фізичні реакції за певних умов; інертність, низька реакційна здатність.

  • ареалознавство

    Галузь лінгвістики, що вивчає розповсюдження мовних явищ (діалектів, слів, граматичних особливостей тощо) у просторі, їхні ареали та межі поширення; лінгвістична географія.

  • ареасеканс

    Ареасеканс — обернена гіперболічна функція до гіперболічного секанса; для числа x (де 0 < x ≤ 1) визначається як додатній розв'язок рівняння sech(y) = x, або, в аналітичному записі, y = arsech(x) = ln((1 + √(1 - x²)) / x).

  • ареасинус

    Ареасинус — обернена гіперболічна функція до гіперболічного синуса (sh x), що позначається arsh x або arcsinh x. Для дійсного числа y визначається як таке число x, що sh x = y.

  • ареатангенс

    Ареатангенс — обернена тригонометрична функція до тангенса, що позначається arctg або tan⁻¹. Для числа x вона визначається як кут y (зазвичай у проміжку від -π/2 до π/2 радіан), тангенс якого дорівнює x: y = arctg(x), якщо tg(y) = x.

  • ареафункція

    1. У математиці, зокрема в комплексному аналізі — функція, що вимірює площу (ареал) зображення певної області при відображенні, здійснюваному аналітичною функцією; похідна від площі відображеної області по відношенню до площі вихідної області.

    2. У лінгвістиці — функція або роль, яку виконує певна мовна одиниця (наприклад, діалектизм, запозичення) в межах конкретного ареалу (території поширення).

  • арей

    1. У давньогрецькій міфології — бог війни, син Зевса та Гери, відповідник римського Марса; уособлення військової могутності та нестримної бойової люті.

    2. Переносно — людина войовничого, агресивного характеру, завзятий борець або учасник жорстоких зіткнень.

    3. Астрономічний термін — застаріла назва планети Марс.

  • арейон

    Арейон — власна назва коня, який за давньогрецькою міфологією належав богові війни Аресу; відомий своєю надзвичайною швидкістю та силою.

  • аравійка

    1. Жінка або дівчина арабського походження, що живе на Аравійському півострові або походить з нього; представниця арабських народів цього регіону.

    2. Представниця стародавнього семітського народу, що мешкав на Аравійському півострові в античні часи.

    3. Рідкісна назва однієї з порід голубів, що має східне (аравійське) походження.

  • аравітянин

    1. Представник арабських народів, що населяють Аравійський півострів та прилеглі регіони; араб.

    2. Історична назва мешканця стародавньої Аравії.