Позначка: іменник

  • алохрящ

    Алохрящ — це хрящова тканина, отримана з від іншої людини для використання в пластичній хірургії.

    На відміну від автохряща, реципієнт і донор у алохряша – це дві різні людини.

    Алохрящ може бути взятий із трупного матеріалу, тому він проходить спеціальну обробку перед використанням в операціях.

    Операції з використанням алохряша називають алопоастичними, зокрема для заповнення порожнин, утворених остеомієлітом, рино- або отопластиці, коли власного хряща у реципієнта недостатньо.

  • алохтон

    (грец. αλλος — інший і χτων — земля) — це об’єкт, який знаходиться не на своєму первинному місці утворення

    Аллохтон принесений до системи ззовні.

    Інші визначення, дивись слово «алохтони».

  • алоцентризм

    Алоцентризм — це світоглядна позиція, за якої людина прагне усвідомлено входити в роль інших людей, аби глибше осягнути їхні переживання та мотиви.

    Пряма протилежність егоцентризму.

  • алсифер

    Алсифер — це металевий сплав на основі заліза, до складу якого входять кремній та алюміній.

    Цей матеріал також відомий під назвою сендаст.

  • алтабас

    Алтабас — це застаріла назва різновиду парчі, яку повністю виготовляли з використанням срібної нитки.

  • алтаєць

    Представник корінного народу, що проживає в Республіці Алтай Російської Федерації.

  • алфер

    Алфер — це магнітом’який сплав на основі заліза та алюмінію, що характеризується явищем магнітострикції. Це означає, що його деформації та механічні напруги змінюються під впливом магнітного поля та магнітної індукції, і навпаки — магнітні властивості матеріалу залежать від його механічного стану.

  • алхімік

    Особа, яка вивчає та практикує алхімію. Такому досліднику в його лабораторії була потрібна, зокрема, реторта з ртуттю ( Рад . Укр., 15.V 1946, 2).

    Приміщення могло нагадувати обитель чарівника або приховану майстерню алхіміка з епохи Середньовіччя ( Збан ., Переджнив’я , 1960, 8).

  • алхімія

    Алхімія — це містична доктрина епохи Середньовіччя, головною метою якої був пошук чарівної субстанції, відомої як “філософський камінь”. Ця речовина, на думку вчених того часу, давала змогу перетворювати звичайні метали на золото та срібло, а також зцілювати від численних недуг. Саме середньовічна алхімія згодом стала однією з основ для становлення сучасної хімічної науки.

  • альба

    Церковний термін, що позначає елемент богослужбової одежі у католиків: біла довгорукавна туніка вільного крою, яку одягають священики або міністранти під час служби.

    Літературознавчий термін: жанр середньовічної ліричної поезії, куртуазна строфічна пісня, в якій йдеться про ранкове розставання коханців після їхньої таємної ночі.