табуювання

[tɑbujuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Процес створення та заповнення таблиці, зведення даних у табличну форму для наочності та систематизації.

  2. У поліграфії та комп’ютерній верстці — розстановка позицій табуляції в тексті або таблиці для вирівнювання рядків і стовпців.

  3. У музиці — запис музичного твору не загальноприйнятою нотною системою, а за допомогою спеціальних позначень (цифр, букв, символів), що вказують положення пальців на грифі інструмента (найчастіше гітари) або ладах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. табуювання, р. табуювання, д. табуюванню, з. табуювання, о. табуюванням, м. табуюванні, к. табуювання

Більше записів