табуювання

1. Процес створення та заповнення таблиці, зведення даних у табличну форму для наочності та систематизації.

2. У поліграфії та комп’ютерній верстці — розстановка позицій табуляції в тексті або таблиці для вирівнювання рядків і стовпців.

3. У музиці — запис музичного твору не загальноприйнятою нотною системою, а за допомогою спеціальних позначень (цифр, букв, символів), що вказують положення пальців на грифі інструмента (найчастіше гітари) або ладах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |