табуретка

[tɑburɛtkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Низький предмет меблів для сидіння одного чоловіка, що складається з сидіння, закріпленого на ніжках, без спинки та підлокітників.

  2. Розм. Про людину, яка не має власної позиції, легко підлаштовується під обставини або думку інших.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. табуретка, р. табуретки, д. табуретці, з. табуретку, о. табуреткою, м. табуретці, к. табуретко

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів