табурет

1. Мобільний предмет меблів для сидіння одного чоловіка, що складається з твердої горизонтальної сидільної поверхні (сидіння) на одній або кількох ніжках, зазвичай без спинки та підлокітників.

2. Низький, часто складний або легкий стілець, що використовується вдома, на кухні, в майстерні або в громадських закладах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |