табулятура

[tɑbuljɑturɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Система запису музики за допомогою букв, цифр або інших знаків, що позначають положення пальців на грифі інструменту або клавішах, замість або разом із традиційною нотографією; нотний запис для деяких струнних та клавішних інструментів.

  2. У поліграфії та друкарській справі — таблиця, складена для зручності відшукування будь-яких даних; довідкова таблиця.

  3. У обчислювальній техніці — засіб форматування тексту, що дозволяє рівномірно розташовувати його в колонках за допомогою символу табуляції та заданих позицій табуляції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. табулятура, р. табулятури, д. табулятурі, з. табулятуру, о. табулятурою, м. табулятурі, к. табулятуро

Більше записів