табулятор

1. Пристрій в друкарській машинці або комп’ютерній клавіатурі, що дозволяє автоматично переміщати каретку до попередньо заданих позицій (стопів) для форматування тексту у вигляді колонок або відступів.

2. Клавіша на клавіатурі, призначена для активації такого пристрою або функції переміщення курсора до наступної точки табуляції в текстових редакторах.

3. Програмний механізм або символ форматування, що використовується в текстових процесорах та редакторах кодів для вирівнювання елементів по вертикалі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |