таборит

1. Представник радикального крила гуситів у Чехії XV століття, що виступав за соціальну рівність та створював військові табори (звідси назва).

2. Учасник Табору — об’єднання радикальних гуситів, релігійно-політичного руху, центром якого було місто Табор.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |