Значення
-
Жінка, яка професійно займається складанням таблиць, систематизацією даних у табличній формі (застаріле або спеціалізоване).
-
У давньоруській та українській палеографії — жінка-писар, переписувач або майстриня, яка створювала рукописні книги, зокрема табличні записи або обчислення.
-
У контексті релігійних текстів — жінка, пов’язана з написанням, збереженням або вивченням священних скрижалей (таблиць) закону.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. табличниця, р. табличниці, д. табличниці, з. табличницю, о. табличницею, м. табличниці, к. табличнице