табличниця

1. Жінка, яка професійно займається складанням таблиць, систематизацією даних у табличній формі (застаріле або спеціалізоване).

2. У давньоруській та українській палеографії — жінка-писар, переписувач або майстриня, яка створювала рукописні книги, зокрема табличні записи або обчислення.

3. У контексті релігійних текстів — жінка, пов’язана з написанням, збереженням або вивченням священних скрижалей (таблиць) закону.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |