табличник

Значення

1. У давньому Єгипті та античному світі — державний службовець, який вів облікові записи, документи або фінансові звіти на глиняних, воскових або папірусних табличках.

2. У середньовіччі та ранньомодерний період — урядова особа, яка займалася діловодством, обліком податків або судовими протоколами (актами).

3. У церковній практиці — книжник або уставник, який переписував священні тексти або літургійні книги.

4. У переносному значенні — бюрократ, формаліст, людина, яка сліпо дотримується інструкцій та правил, не вникаючи в суть справи.

Правопис та відмінювання