табівка

[tɑbiʋkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Власна назва села в Україні, розташованого в Обухівському районі Київської області, на правому березі річки Дніпро.

  2. (заст.) Місцевість, де розташовувався табір (найчастіше військовий або козацький); табір.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. табівко, р. табівка, д. табівкові, з. табівка, о. табівком, м. табівкові, к. табівку

Більше записів