1. Тимчасове поселення, місце для перебування групи людей (часто під відкритим небом), що має певну організацію та призначення (туристичний, піонерський, військовий, трудовий табір).
2. Сукупність людей, об’єднаних спільними ідеями, поглядами, інтересами; угруповання, сторона в суспільному житті, політиці, науці тощо (політичний табір, табір реформаторів).
3. Спеціально облаштоване місце примусового ув’язнення або ізоляції (концентраційний табір, табір для військовополонених).
4. Військове підрозділ або місце його розташування (розташуватися табором, козацький табір).
5. У геології — група родовищ корисних копалин, розташованих на невеликій території.