табернакль

1. У католицькій церкві — невелика шафа або скринька для зберігання святих да́рів (особливо просфор), яка зазвичай розташовується на вівтарі або в стіні.

2. У архітектурі — декоративна ніша, часто у вигляді готичного склепінчастого шатрика на тонких колонках, призначена для розміщення скульптури святого.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |