табернакль

[tɑbɛrnɑklʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. У католицькій церкві — невелика шафа або скринька для зберігання святих да́рів (особливо просфор), яка зазвичай розташовується на вівтарі або в стіні.

  2. У архітектурі — декоративна ніша, часто у вигляді готичного склепінчастого шатрика на тонких колонках, призначена для розміщення скульптури святого.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. табернакль, р. табернакля, д. табернаклеві, з. табернакль, о. табернаклем, м. табернаклеві, к. табернаклю

Більше записів