табельниця

1. (істор.) Жінка, яка вела табель (обліковий журнал) на підприємстві або в установі, зокрема на залізниці.

2. (заст.) Жінка, відповідальна за ведення розкладу, графіка роботи або чергувань.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |