табельник

1. Робітник або службовець, який веде табель обліку робочого часу співробітників підприємства, установи тощо.

2. Розмовна назва самого табеля — документа для обліку робочого часу.

3. Заст. Учень, який вів щоденний журнал (табель) відвідування уроків та успішності інших учнів класу (у деяких навчальних закладах дореволюційного періоду та радянської школи).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |