табар

[tɑbɑr] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі.

  2. (заст., діал.) Табір; тимчасове поселення, стійбище, переважно кочівників або військових.

  3. (перен., діал.) Гурт людей, юрба, натовп; група людей, об’єднана спільною справою або перебуванням у одному місці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. табар, р. табара, д. табарові, з. табар, о. табаром, м. табарі, к. табаре

Більше записів