табачити

[tɑbɑt͡ʃɪtɪ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (заст.) Робити табак, тобто тютюн, готувати тютюн для куріння або нюхання.

  2. (перен., розм.) Курити тютюн, палити (переважно про люльку або цигарку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. табачита, р. табачити, д. табачиті, з. табачиту, о. табачитою, м. табачиті, к. табачито

Більше записів