шизогонія

1. (біол.) Безстатеве розмноження деяких найпростіших (наприклад, споровиків) шляхом множинного поділу ядра клітини з подальшим розпадом її цитоплазми на безліч дочірніх особин.

2. (психол., розм.) Роздвоєння свідомості, внутрішній розкол особистості; шизофренія (уживається переважно в образному значенні).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |