ширинка

[ʃɪrɪnkɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Невеликий прямокутний шматок тканини, часто вишитий або прикрашений, який використовується в українському народному побуті як рушничок, хустка або декоративний елемент одягу (наприклад, на шиї).

  2. Частина традиційного українського чоловічого одягу — розріз або вертикальна клапанова кишеня на передній частині штанів, що застібається на ґудзики.

  3. Розмовна назва передньої застібки (блискавки) на чоловічих штанях, спідницях або шортах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ширинка, р. ширинки, д. ширинці, з. ширинку, о. ширинкою, м. ширинці, к. ширинко

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘ширинка’ походить від ‘ширина’ (широкий) і первісно означало ‘шматок полотна, відрізаний на всю ширину тканини’. Згодом набуло значення ‘хустка, хустина’, а в сучасній українській мові також вживається для позначення передньої застібки на штанях. Це приклад лексико-семантичного способу творення, коли від прикметника ‘широкий’ утворюється іменник на позначення предмета, що має певну ширину.
Споріднені слова:широкий, широчінь, розширювати

Більше записів