ширяючий

1. (від дієслова “ширяти“) такий, що плавно й вільно летить у повітрі, широко розкривши крила; що парить.

2. (переносно) такий, що швидко й широко поширюється, охоплює собою великий простір або багатьох людей (про явище, почуття, стан).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |