Значення
-
(у філософії, особливо в вченні Григорія Сковороди) Поняття, що означає внутрішнє, духовне пізнання, осягнення істини через власний досвід, самопізнання та звернення до власного серця (“внутрішньої людини”); внутрішнє духовне зростання.
-
(заст., рідк.) Дія за значенням дієслова “ширяти“; політ, паріння у повітрі, часто у високому поетичному стилі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ширяння, р. ширяння, д. ширянню, з. ширяння, о. ширянням, м. ширянні, к. ширяння