Значення
-
Властивість або якість бути широкомовним; використання широких, загальних формулювань, часто без конкретики, а також пов’язана з цим надмірна пишномовність або багатослівність.
-
У лінгвістиці та літературознавстві — стилістична риса мови, що характеризується використанням слів із широким, невизначеним семантичним обсягом, абстрактних понять замість конкретних.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. широкомовність, р. широкомовності, д. широкомовності, з. широкомовність, о. широкомовністю, м. широкомовності, к. широкомовносте