Властивість або якість бути широкомовним; використання широких, загальних формулювань, часто без конкретики, а також пов’язана з цим надмірна пишномовність або багатослівність.
У лінгвістиці та літературознавстві — стилістична риса мови, що характеризується використанням слів із широким, невизначеним семантичним обсягом, абстрактних понять замість конкретних.