1. Стиль у європейському мистецтві (переважно декоративно-ужитковому та інтер’єрному) XVII–XVIII століть, що наслідував та творчо переосмислював китайські та східноазійські художні мотиви, форми та техніки, характеризується використанням лакових покриттів, витончених орнаментів, зображень пагод, фантастичних пейзажів та екзотичних персонажів.
2. Період у культурі та мистецтві Франції (особливо в часи регентства та правління Людовика XV), для якого був характерний захоплений інтерес до китайських та східних мотивів, що проявлявся у живописі, меблях, порцеляні, текстилі та оформленні інтер’єрів.
3. Загальна назва предметів декоративно-ужиткового мистецтва (меблі, шпалери, порцеляна, шовк тощо), виконаних у цьому стилі або що імітують китайські зразки.