шинк

1. (від нім. Schinken) Копчена свиняча або теляча шинка; копчене м’ясо зі стегна тварини.

2. (перен., розм.) Про товсту, грубу книгу або зошит, а також про товсту, незграбну річ.

3. (іст.) У деяких регіонах — питний заклад, корчма (застосовувалося переважно в західних областях).

Приклади:

Відсутні