шинк

[ʃɪnk] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. (від нім. Schinken) Копчена свиняча або теляча шинка; копчене м’ясо зі стегна тварини.

  2. (перен., розм.) Про товсту, грубу книгу або зошит, а також про товсту, незграбну річ.

  3. (іст.) У деяких регіонах — питний заклад, корчма (застосовувалося переважно в західних областях).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шинк, р. шинку, д. шинкові, з. шинк, о. шинком, м. шинкові, к. шинку

Більше записів