Значення
-
Будівельний матеріал у вигляді тонких пластин або листів, що використовується для покрівлі та обшивки стін, який традиційно виготовлявся з глинистих сланців, а пізніше — з азбестоцементу.
-
Природний глинистий сланець, що розколюється на тонкі, міцні пластини; використовувався як покрівельний матеріал.
-
Штучний покрівельний матеріал (азбестоцементний, ондулін тощо), що має форму хвилястих або плоских листів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шифер, р. шиферу, д. шиферові, з. шифер, о. шифером, м. шифері, к. шифере
Походження слова (Етимологія)
Слово «шифер» походить від німецького Schiefer, що означає «сланець» або «покрівельний матеріал». Це запозичення з німецької мови, яке в українській мові набуло значення покрівельного матеріалу. Німецьке слово споріднене з давньоверхньонімецьким skivaro («розірвані скелі, розколені дрова») та англійським shiver («скалка, уламок»). Ці слова походять від прагерманського *skifran, що пов’язане з праслов’янським *skěpati, від якого походять українські слова «скіпати» та «скіпа».