шибляк

[ʃɪbljɑk] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Рідкісні чагарникові зарості, що складаються переважно з низькорослих, часто колючих, листопадних чагарників (наприклад, грабинник, держидерево, шипшина), характерні для сухих сонячних схилів у Середземномор’ї, на Балканах та у Криму.

  2. Тип рослинності, формація ксерофільних (посухостійких) чагарників у гірських районах з середземноморським кліматом, що займає проміжне положення між глистами (маквісом) та фриганою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шибляк, р. шибляку, д. шиблякові, з. шибляк, о. шибляком, м. шиблякові, к. шибляку

Більше записів