1. Різко, з силою кидати, шпурляти щось; бити об щось з розмаху.
2. Розмовне. Швидко йти або бігти, мчати; різко рухатися кудись.
3. Розмовне, експресивне. Сильно пити спиртні напої, пиячити.
4. Заст. Бити, вдаряти (переважно про дощ, град тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Різко, з силою кидати, шпурляти щось; бити об щось з розмаху.
2. Розмовне. Швидко йти або бігти, мчати; різко рухатися кудись.
3. Розмовне, експресивне. Сильно пити спиртні напої, пиячити.
4. Заст. Бити, вдаряти (переважно про дощ, град тощо).
Відсутні