швидкотужавіючий

[ʃʋɪdkotuʒɑʋijut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Ш

Значення

  1. Який має властивість швидко тужавіти, тобто набувати міцності та твердості внаслідок внутрішніх фізико-хімічних процесів (переважно про матеріали, такі як бетон, розчини, сполуки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. швидкотужавіючий, р. швидкотужавіючого, д. швидкотужавіючому, з. швидкотужавіючого, о. швидкотужавіючим, м. швидкотужавіючім

Більше записів