Властивість того, що швидко минає, триває недовго; короткочасність, миттєвість (переважно про явища, стани, відчуття).
швидкоминучість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість того, що швидко минає, триває недовго; короткочасність, миттєвість (переважно про явища, стани, відчуття).
Відсутні