Швендяло — власна назва, що походить від діалектного дієслова “швендяти” (бродити, тинятися) та використовується як прізвисько, прозвище або літературний персонаж, який характеризується безцільним блуканням, мандрівним способом життя або легковажністю.
Швендяло — у місцевих говірках та фольклорі може вживатися як називний термін для позначення бродяги, волоцюги алебо ледачої, непостійної людини.