швендя БукваШ Тлумачення із “Словника української мови”* ШВ Е НДЯ , і, ч. і ж., розм. Той ( та ), хто любить швендяти . Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←ящіркоподібнийугладити→
