Значення
-
(у лінгвістиці) Власна назва гіпотетичної прамови, реконструйованої на основі спільних рис італійських та германських мов, що, за однією з гіпотез, могла існувати до розпаду індоєвропейської мовної спільноти.
-
(рідко, у лінгвістиці) Умовна назва мовного союзу або групи споріднених діалектів, з яких згодом розвинулися італійські та германські мови.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шварґотіння, р. шварґотіння, д. шварґотінню, з. шварґотіння, о. шварґотінням, м. шварґотінні, к. шварґотіння