швагер

[ʃʋɑɦɛr] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. (заст.) Швагро, брат чоловіка.

  2. (заст.) Чоловік сестри.

  3. (заст., діал.) Чоловік своячки (сестри дружини).

  4. (заст., діал.) Свояк взагалі; родич з боку дружини або чоловіка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. швагер, р. швагра, д. швагрові, з. швагра, о. швагром, м. швагрі, к. швагре

Походження слова (Етимологія)

Слово «швагер» походить від німецького «Schwabe» (шваб), що спочатку означало мешканця німецької області Швабія. Це пов’язано з тим, що в давнину українці часто називали іноземців за їхнім походженням. Подібним чином, таргана називають «прусаком», бо вважали, що він прийшов з Пруссії. Також існує інша назва таргана — «шваб», яка походить від тієї ж основи. Цікаво, що німецьке слово «Schabe» (тарган) утворене від дієслова «schaben» (скребти), що споріднене з праслов’янським *skobti та українським «скоблити». Таким чином, назви комах часто відображають їхні звички або походження.
Споріднені слова:прусак, тарган, скоблити

Більше записів