1. Власна назва, що походить від прізвища українського поета та перекладача Василя Шута; вживається у словосполученні «шутий вірш» для позначення вірша, написаного специфічним вільним розміром з переважно двома наголосами в рядку, характерним для творчості цього автора.
2. (У значенні прикметника) Створений, написаний у такій поетичній манері, що властива Василю Шутові; такий, що нагадує його стиль.