шутий

[ʃutɪj] Прикметник

Буква:Ш

Значення

  1. Власна назва, що походить від прізвища українського поета та перекладача Василя Шута; вживається у словосполученні «шутий вірш» для позначення вірша, написаного специфічним вільним розміром з переважно двома наголосами в рядку, характерним для творчості цього автора.

  2. (У значенні прикметника) Створений, написаний у такій поетичній манері, що властива Василю Шутові; такий, що нагадує його стиль.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шутий, р. шутого, д. шутому, з. шутого, о. шутим, м. шутім

Більше записів