шушон

Тлумачення із “Словника української мови”* ШУШ О Н , а, ШУШ У Н , а , ч. Старовинний верхній жіночий одяг – кофта , тілогрійка або сарафан особливого покрою . Позад ішло кілька чоловіка незв’язаних і за ними шляхтянка у шушоні з дитинкою на руках (Стор., І, 1957, 402); До самого полудня перебирала [ Ярина ] рушники з півниками , квітчасті скатертини , сорочки льняного полотна , сукні люстринові і плахти картаті , приміряла шушон адамашковий і новий кунтуш (Панч, Гомон. Україна , 1954, 66).