шуринець

[ʃurɪnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “шурин” — брат дружини.

  2. (у діалектах) Молодий, недосвідчений чоловік, хлопець; іноді вживається як звертання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шуринець, р. шуринця, д. шуринцеві, з. шуринця, о. шуринцем, м. шуринцеві, к. шуринцю

Більше записів