Значення
-
Вертикальна або похила гірнича виробка невеликої глибини (зазвичай до 40 м), яка проходиться з поверхні землі для розвідки корисних копалин, вивчення геологічної будови, вентиляції або для сполучення з іншими підземними виробками.
-
Глибока, вузька пробна яма, траншея або колодязь, що їх викопують для дослідження ґрунту, археологічних розкопок або будівельних цілей (наприклад, для огляду фундаменту).
-
У військовій справі — невелика заглибина в ґрунті (окоп, ячейка) для ведення вогню або спостереження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шурф, р. шурфу, д. шурфові, з. шурф, о. шурфом, м. шурфі, к. шурфе
Походження слова (Етимологія)
Слово «шурф» позначає вертикальну або похилу шахту для розвідки корисних копалин. Воно походить з німецької мови, де «Schurf» утворене від дієслова «schürfen» — «вести гірничі розвідувальні роботи, досліджувати». Це німецьке слово споріднене з давньоверхньонімецьким «scurfen» (розрізати, патрати), давньоанглійським «sceorpan» (скребти, гризти) та ірландськими словами зі значенням «гострий різальний» і «різати». Таким чином, «шурф» буквально означає «те, що прорізає землю».