1. (медич.) Штучно створений або природний обхідний шлях для крові або іншої рідини в організмі, що забезпечує її рух, минаючи звичайний канал або ділянку, що пошкоджена або непрохідна.
2. (тех.) Електричний провідник або пристрій, що підключається паралельно до ділянки електричного кола для відведення частини струму або зміни його величини.
3. (залізн., розм.) Стикова рейка, що тимчасово з’єднує дві головки рейок для обходу розриву в рейковому колі та забезпечення безперервності електричного струму в рейкових ланцюгах.